- безсторонній
- bezstoronnij
прикм.bezstronny
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
безсторонній
Смотреть что такое "безсторонній" в других словарях:
безсторонність — ності, ж. Абстр. ім. до безсторонній … Український тлумачний словник
безсторонній — я, є. Який складає думку про кого , що небудь або щось робить на підставі об єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений, справедливий. || Який постає (постав) не з особистого почуття (прихильності, неприязні чи упередження і т. ін.) … Український тлумачний словник
безсторонній — (позбавлений упередження), об єктивний, незацікавлений, безпристрасний, неупереджений, нейтральний, справедливий … Словник синонімів української мови
безсторонній — прикметник … Орфографічний словник української мови
безсторонність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
байдужий — 1) (який не звертає уваги на кого / що н., не виявляє зацікавлення), байдужний, індеферентний, байдужливий, апатичний; збайдужілий, знеохочений, незацікавлений (який утратив цікавість до кого / чого н.); безпристрасний (не схильний до почуттів,… … Словник синонімів української мови
справедливий — I 1) (базований на справедливості, правді, який має обґрунтовані підстави), законний, слушний, правий, праведний, правдивий Пор. безсторонній 2) (який у своїх діях керується справедливістю, дотримується правди; який характеризується… … Словник синонімів української мови
антироман — у, ч. Різновид прози, що протиставляється жанрові класичного роману і культивує безсторонній опис загальнозначущих, але безликих життєвих явищ; новий роман … Український тлумачний словник
байдужий — а, е. 1) без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого , що небудь, не виявляє зацікавлення. || Який виражає незацікавленість, безсторонність. || Який не виявляє співчуття; нечутливий, нечуйний. || Який не відчуває… … Український тлумачний словник
безсторонньо — Присл. до безсторонній … Український тлумачний словник
дивитися — дивлю/ся, ди/вишся; мн. ди/вляться; недок. 1) куди, на кого – що, в що. Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого , що небудь. || без додатка. Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити. || Про очі. || Підглядати, заглядати туди, де є щось… … Український тлумачний словник
